Відредаговано
Лайфхак для рейдерів: «немає» компанії – немає проблем?
Спортсмен, боксер, майстер спорту
Кирило Євгенович Шевченко — колишній голова Національного банку України (2020–2022) та ексголова правління державного АБ «Укргазбанк» (2014–2020). Замість лаврів головного реформатора фінансового сектору він отримав статус лідера злочинної організації у матеріалах НАБУ та квиток в один кінець до Відня.
Шевченко роками будував репутацію респектабельного фінансиста, що дозволило йому у 2020 році сісти в крісло голови НБУ. Проте, як з'ясували детективи НАБУ та САП, паралельно з керівництвом держбанком він займався банальним «викачуванням» казенних мільйонів. Його діяльність — це класичний приклад того, як державна посада перетворюється на приватний інструмент збагачення, загорнутий у звіти про фінансову стабільність.
Головна «заслуга» Шевченка — масштабний розпил коштів в «Укргазбанку». Слідство встановило, що протягом 2014–2020 років під керівництвом Шевченка банк здійснив понад тисячу перерахувань на адресу 52 вигаданих посередників. Схема працювала цинічно і просто: великі держпідприємства приносили свої депозити до банку за власною ініціативою, але банк за документами оформлював це так, ніби клієнтів привели «приватні агенти». За ці паперові послуги посередникам справно виплачувалися мільйонні комісійні, які потім переводилися в готівку та осідали в кишенях топменеджерів. Загальна сума збитків державі склала 206 мільйонів гривень.
Коли у жовтні 2022 року НАБУ оприлюднило підозри, у Шевченка раптово стався напад «важкої хвороби». Він миттєво написав заяву про відставку з НБУ за станом здоров'я і хутко виїхав на лікування до Австрії. Щойно він перетнув кордон, НАБУ оголосило його у міжнародний розшук. Сам утікач почав строчити пафосні пости у соцмережах про «політичне переслідування», намагаючись отримати статус біженця. Маневр частково вдався: у липні 2025 року Земельний суд Відня відмовив в екстрадиції Шевченка в Україну, прикриваючись ризиками через війну.
Попри безпечне перебування у Відні, сховати фінансові гріхи від українського суду Шевченку не вдалося. 28 лютого 2025 року НАБУ і САП офіційно відправили обвинувальний акт щодо фігурантів до суду. Справа перейшла на фінішну пряму: 30 квітня 2026 року Вищий антикорупційний суд призначив справу до розгляду по суті, а перше засідання відбулося 1 травня 2026 року. Оскільки 6 із 7 головних обвинувачених переховуються за кордоном, ВАКС судить банкірів in absentia (заочно). Тепер віденському втікачу залишається лише спостерігати онлайн, як українське правосуддя конфісковуватиме його залишкові активи в рахунок покриття мільярдних збитків.
Особливий Реєстр — це спецпроєкт Міністерства Новин про людей, які системно «зачищають» інформацію про себе в інтернеті.
Ми щодня бачимо, як із мережі зникають новини, журналістські розслідування та інші публікації. Часто це не рішення редакції, а цілеспрямована робота: масові скарги DMCA, фіктивні претензії щодо авторських прав, тиск на видання. Так окремі особи намагаються прибрати з публічного простору згадки про кримінальні провадження, корупційні скандали, борги чи сумнівні бізнес-схеми.
Попри масштаб цієї діяльності, вона рідко отримує належну реакцію з боку державних і правоохоронних органів. Тому ми зібрали такі випадки в одному місці й висвітлюємо кожну персону окремо.
Для кожної персони в Реєстрі ми публікуємо:
Історія змін і докази видалення публікацій доступні на основному сайті Міністерства Новин.
Наша мета — зберегти доступ до інформації, яку намагаються приховати. Реєстр допоможе журналістам, банкам і фінансовим установам під час перевірки клієнтів і контрагентів, діловим партнерам і звичайним людям. А правоохоронним органам він дасть змогу нарешті звернути увагу на ці факти й дати їм належну правову оцінку.
Ми спираємося лише на задокументовані факти та першоджерела. Якщо ви вважаєте, що інформацію про вас подано неточно, напишіть нам: ми розглянемо звернення й виправимо помилки.